Перший день ми йшли під дощем та тонули в глибоких мокрих снігах, а низькі хмари ховали краєвиди… Але все ж Гори нам посміхнулись – і ми не тільки пройшли запланований маршрут, а й застали ідеальну зиму в наступні два дні!
Білі ялинки, казкова капличка на вершині Петроса, закидані снігом вівчарські будиночки на полонинах… а свіжий сніг і сильний вітер створювали просто “космічні” краєвиди!
Вкотре отримали море вражень та багато красивих фото та вкотре переконались, що така краса варта усіх прикладених зусиль . Фото з походу – тому доказ)
Капличка-“морозилка” на Петросi:)
Квадратний метр затишку на вершині, щоб перепочити від вітру і зігрітись чаєм.
Полонина Головчеська під самісінькою вершиною Петроса – там де вівчарські будиночки сплять під снігом…
Ми буквально викопали зі снігового полону двері та приміщення одного з цих будиночків, щоб залишитись там на ніч) Хоч це й була не сама комфортна ночівля(на ранок нас добряче засипало снігом), але вид на стрімкий Петрос та неймовірно яскраві зорі того варті!
с.Кваси – пол.Мечул – г.Копиця(1689 м) – г.Шешул(1728 м) – г.Петрос(2020 м) – пол.Головчеська – с.Лазещина, 32 км
TroyanTrekking 