Вододільний хребет в липні – це чорничний рай і безкраї полонини з квітучим різнотрав`ям, це легка стежка з прекрасними краєвидами, це плавні вершини з стрімкими скелями… 
а ще – тут нема натовпів туристів(не враховуючи найвищу вершину хребта – Пікуй) і можна спокійно та неспішно насолоджуватись гірським літом) 

Ось так чудово ми пройшлись Вододільним хребтом в останні вихідні липня – з одного з нетуристичних закутків Закарпаття села Розтока до більш популярного села Біласовиця)

Краса гір – не тільки на вершинах з краєвидами… 
Стежкою з гори Пікуй до села Біласовиця 

В горах зорі ближчі) 
Ось така чудова ніч була у нас на Вододільному хребті)
Фото учасника походу: Roman Kalyuzhny