Це були 3 яскраві дні, хоч головним кольором був все ж білий.
Це був теплий похід, хоч температура повітря перевалювала й за -20.
Ми пройшли запланованим маршрутом, здійснили сходження на третю за висотою гору Українських Карпат – Попіван Чорногірський (2028 м), хоч він знову зустрічав нас хмарним небом, але все рівно це було прекрасно. Наш шлях пройшов і через суворий Смотрич (1898) з тоннами снігу і крутим спуском) Ми навіть встигли зовсім трішки допомогти рятувальникам з Попівана – розставити маркери в сторону Смотрича (дуже надіємось, що змогли це зробити якісно).
Першу ночівлю ми ночували в колибі на Веснарці, куди ми прийшли першого дня ще в обід. А оскільки був час і натхнення, хлопці наносили багато сухеньких смерек з лісу (Правда стан колиби дуже пригнітив, ми тут ночували в останнє в грудні 2017 і від тоді нечемні туристи попсувати майно, не дивно буде, якщо власники на наступний рік захочуть закрити її на зиму).
А другу ніч волею долі ми провели вже в Дземброні, в теплій приватній садибі)
Вкотре приємно бачити, як чудові і такі різні люди, які досі були й не знайомі між собою, стають справжньою командою. Приємно і легко ходити в гори з такими туристами)
Дякую за участь і до зустрічі в нових походах!
Фото учасника походу: Komarynets Roman
Фото учасника походу: Oleksandr Kukuruza