Декілька фактів про наш четвертий похід Кіпром:
- за 9 днів ми встигли максимально познайомитися з Кіпром і походити в трьох(!) районах Кіпру: горами Троодос в серці острова, півостровом Акамас на заході і східним узбережжям біля Айя-Напи.
- в нас була суто дівчача команда. І до речі, всі частинки маршрутів ми проходили навіть швидше ніж з такою самою по кількості хлопчачою групою.
- це був єдиний похід Кіпром, коли ми майже не купалися в морі, були дуже великі хвилі і нам “пощастило” їх застати практично у всіх місцях, де ми ночували чи збиралися купатися.
- а ще це був “самий дощовий” з наших походів – за весь час короткий дощ був аж рази 4))
Фламінго на одному з Солоних озер Ларнаки. Побачити їх – гарний початок подорожі)
Ми ступили на кіпрську землю пізно ввечері і вирішили нічого не вигадувати – переночували в парку біля аеропорту. А рано зранку на наступний день, прикупивши газ і деякі продукти, ми вирушили в гори Троодос.
Наш маршрут почався з висоти близько 1750 м. І цей день ми присвятили легкій прогулянці без рюкзаків найвищою туристичною стежкою Кіпру – стежкою Артеміди, яка проходить навколо найвищої гори острова – гори Олімбос (1952 м) на висоті ~1850 м. Квітень на схилах Олімбоса, мало відрізняється від квітня в наших Карпатах – всюди шумлять потоки, більша частина стежки Артеміди проходить снігами, а на галявинах цвітуть кіпрські крокуси та інші весняні квіти. Кіпрські сосни на цих висотах дуже красиві і мають цікаву форму крони, стежка легка і головний бонус – ще практично безлюдна!
Другого дня ми продовжили похід Троодосом. Тепер спускалися вздовж річки Каледонія на якій розташовано кілька водоспадів. Ми скидали висоту і ліс навколо змінювався – тут вже були суничні дерева, платани і багато плющу, а стежка постійно переходила з одного боку річки на інший. Перший водоспад, який ми побачили був високий, каскадний і навіть не позначений на карті. А кульмінацією цієї стежки став водоспад Каледонія – один з найбільших і найвідоміших на Кіпрі. Весною він повноводний і дуже красивий.
В горах було прохолодно, всім хотілося скоріше моречка, а ще хотілося захопити + східну частину Кіпру (спочатку по плану наш похід вперше мав відбутися без неї, в користь маршруту горами Троодос), тому ми різко змінили плани і вже ввечері були на західному узбережжі в містечку Поліс. Так, ми не встигли глянути на водоспад Мілломеріс, не побачили венеціанських мостів, але в дівчат з’явилася можливість побачити ще один з найцікавіших туристичних регіонів!
Зранку третього дня ми переїхали до купальні Афродити, звідки починається маршрут півостровом Акамас, купили фруктів і недалеко від Купальні розбили табір. Це був день відпочинку.
На четвертий день ми докупили ще фруктів, змінили місце дислокації нашого табору у вже улюблену затишну бухту, в якій завжди добре купатися, не залежно від хвиль. Доки ставили намети покрапав легкий дощ, а ввечері випогодилося і ми погуляли узбережжям до Голубої лагуни.
В п’ятий день походу ми піднялися на гору Тіс Сотірас, якою милувалися вчора з узбережжя і тепер навпаки – милувалися узбережжям з вершини. Акамас в квітні дуже красивий – все яскраво зелене і квітуче! Ми ще трішки пройшли гірськими стежками і стали на ніч в дуже затишному місці серед лісу.
Шостий день був найскладнішим, адже нам довелося пройти 20 кілометрів через гори на інший бік узбережжя до знаменитого пляжу Лара. Є і легший шлях вздовж узбережжя, яким ходять всі, але він дуууже нудний. А ми ж обираємо різноманіття і краєвиди! Було як завжди дуже красиво, бачили отари овечок і кіз, маленькі ферми з оливками і пшеницею, вийшли на найгарніші гори і вже о 16:00 встановили намети на Ларі та гріли попи на сонці. А ввечері пили домашнє вино і їли смажений халумі у місцевому кафе – маленькому осередку цивілізації серед дикого Акамасу. Після кількох днів практично без людей і геть без цивілізації це було дуже приємно. А ще в цей вечір був неймовірно красивий захід сонця.
Наступного дня до обіду ми засмагали, з’їли ще по халумі, зібрали наш табір і вирушили в каньйон Авакас – одну з найцікавіших природних локацій Кіпру. Він як завжди був прекрасний і цікавий, правда цього разу багатолюдний – давалося взнаки наближення літнього сезону.
На ранок восьмого дня ми прокинулися в райському місці на березі моря, але швидко зібралися і покинули його – нас чекав Пафос і переїзд на схід острова. В Пафосі було трішки культурної програми – відвідали археологічний парк з античними руїнами і мозаїками, прогулялися набережною. А вже ввечері ставили намети і жмакали котів на другому кінці острова, в Національному парку Каво Греко.
Зранку дев’ятого дня, останнього дня походу, ми продовжили жмакати і годувати котів, а дівчата не хотіли звідси йти – тут справжній котячий рай. І на відміну від інших місць на Кіпрі, де котів теж багато, тут вони дуже комунікабельні, чистенькі і з красивою шерстю.
А далі був маршрут, заради якого ми раніше “втекли” з гір Троодос. Ми відвідали кілька морських печер, побачили природні арки – Міст Грішників і Міст Кохання, вийшли на гору біля мису Каво Греко, яка є одним з найгарніших оглядових майданчиків Кіпру, і завершили наш похід відвідинами старого монастиря в місті Айя Напа. Шкода лиш що цього разу через великі хвилі не вдалося скупатися в найцікавіших місцях, а по дорозі до Мосту Кохання нас навіть застав короткий шторм.
Останню ніч на Кіпрі ми вже ночували в готелі, а останній день провели в містах. З’їздили в столицю Кіпру Нікосію, щоб проголосувати в українському консульстві на виборах президента України і заодно погуляти старими вуличками столиці, побачити буферну зону з Північним Кіпром, яка проходить просто через центр міста, храми, фортечні мури і запустілі квартали. А пізно ввечері ми вже вилітали додому з Ларнаки.
Це був самий насичений похід Кіпром, бо ми змогли захопити максимум різноманітних місць і регіонів острова. Було дуже круто, багато яскравої зелені і квітів.
Дякую дівчатам за прекрасний похід і за те, що в вашій компанії все відбувалося так легко!
Острів Афродити був до нас прихильним, хоч і Посейдон постійно хвилював море і не пускав у свою стихію)
TroyanTrekking 