В лютому на Кіпрі ніжна весна з смарагдовою зеленню і різноманітними квітами. Як же приємно було поринути в тепло і яскраві барви, втекти на тиждень від сірої і такої довгої цьогоріч української зими, наїстись свіженьких соковитих фруктів і ходити в літньому одязі)
Хоч небо періодично хмурилось і зима вважається дощовою порою, за тиждень на нас не впало ні краплі дощу!
Наша подорож розпочалась з експрес-знайомства з Ларнакою, ночівлею на березі Солоного озера і переїзду на самісінький захід острова – півострів Акамас. В перший день походу ми відвідали Купальню Афродити та пройшовши трохи узбережжям, розташувались в затишній бухті.
Другого дня ми гуляли бухтами та купались в абсолютно безлюдній Голубій лагуні! (Влітку тут курсують десятки яхт з лінивими туристами і насолодитись природою наодинці, як взимку просто неможливо). А після обіду зібрали наш табір та піднялись на гору, яка височіє над лагунами Акамасу – Moutti Tis Sotiras(370 м). На вершині ми розташувались на ночівлю, милувались заходом сонця над Акамасом, вогнями містечка Поліс і навколишніх сіл, якими ще вчора проїзджали.
Третій день походу почався він “під кулями” нечемних кіпріотів-мисливців за птахами – така особливість цих місць 😦 Але навіть вони не зіпсували такий неймовірний день – ми затестили вдосконалену версію нашого маршруту, якою більше не водить ніхто! І цей маршрут просто перевершив всі очікування – замість сунутись нудною одноманітною стежкою вздовж берега, як це роблять усі, ми перейшли Акамас через гори з неймовірними краєвидами, які мінялись як калейдоскоп! Зелені поля на висоті 500 м, пахучі хвойні ліси і луки з запашними травами, як же вони пахли! Одна за другою вершинки, скелі, квіти, краєвиди на узбережжя то з одного боку, то з іншого, кіпрські вічарі з віцями, козами і кошарами) Це був довгий день і найбільший перехід за всі дні – близько 20 км, але на завершення нас чекав пляж Лара з гостинним кафе і пивом, єдиним на десятки кілометрів)
Ми заснули і прокинулись під гучний шум бурхливого моря, купались в його хвилях… Далі нас чекав каньйон Авакас – одна з найвідоміших природних пам’яток не лише півострова Акамас, а й усього Кіпру. Знову перевага зими і не туристичного сезону – мало людей і можна без натовпів прогулятись і пофотографуватись в каньйоні) Коли ми рухались до наступного місця ночівлі натрапили на територію археологічних розкопок – очевидно тут були древні захоронення. А ввечері на захід сонця прогулялись до мису Cape Drepanum.
П’ятий день походу – день цивілізації і Пафосу, який почався черговим чарівним ранком на березі моря. Неймовірні краєвиди вже з намету, прогулянки, фотографування, фрууууукти, ранкове купання в затишній маленькій бухточці, яка закрита від бурхливих хвиль природнім бар’єром. Далі був Пафос, де ми гуляли набережною і трішки встигли познайомитись з архітектурними, сакральними та археологічними пам’ятками, що занесені до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Після чого сіли в автобус до східної частини Кіпру.
Шостого дня ми прокинулись вже на сході) Це був день стежки вздовж моря, повз морські печери і гроти, карстові мости (міст Грішників і міст Кохання), через поля і колюче скелясте узбережжя, через невисоку, але дуже красиву вершину мису Cape Greco, аж до містечка Айя-Напа, де на нас вже чекала цивілізація – ліжка і душ)
Останній день – день релаксу, прогулянок, повернення в Ларнаку. І “на десерт” перед вильотом додому – неймовірно кольоровий захід сонця на березі Солоного озера з видом на мечеть Хала Султан.
Ось таким був ще один чудовий похід Кіпром! Щоразу це по іншому і щоразу незабутньо! Дякую учасниками походу, що розділили шлях цим прекрасним островом!
Також дивіться фотозвіт з походу Кіпром, що відбувся в листопаді 2017.
TroyanTrekking 