Як тільки ми перетнули українсько-польський кордон почався дощ, який тривав всі наступні 3 дні. Південь Польщі також страждав від паводків, як і наші Карпати.
Тож ми 3 дні гуляли під дощем Краковом, під дощем підіймались до Морського Ока, під дощем гуляли навколо нього і підіймались до Чорного Ставу під Рисами (останній взагалі був ще закутий в лід, а за густим туманом було видно лиш, те що було під ногами), під дощем спускались з гір і під дощем гуляли Закопаним. Через пізню весну і як наслідок велику кількість снігу, досі був закритий маршрут від Морського Ока до Долини П’яти Ставів Польських, тож в наша подорож вийшла в дуже розслабленому форматі 🙂
Але дуже крутим бонусом стала ночівля в туристичному притулку на Морському Оці, вірніше кімната, яка нам дісталася – з шикарним видом на саме Око, тож ми милувалися його красою навіть, коли не виходили на вулицю)
А на останній день нашої мандрівки розпогодилося і перед тим як повертатися в Краків, ми прогулялися околицями Закопаного з краєвидами на Високі Татри – НАРЕШТІ) Цей день був дуже сонячним і контрастним до попередніх похмурих днів на високогір’ї.
І хоч Високі Татри нас не балували гарною погодою, було дуже красиво. Попри цивілізованість цих гір, тут можна відчути силу і грандіозність природи, а також зустріти диких звірів – ми бачили оленя, косулю і лисицю 🙂
Дякую усім за цю чудову легку мандрівку в гарній компанії!
TroyanTrekking 