Зустріч в аеропорту, купівля газу, продуктів і паралельно експрес-знайомство з нафтовою столицею Норвегії – Ставангером, пором-автобус і ми на початку нашого маршруту навколо одного з найвідоміших фіордів цієї країни!

Норвегія зустріла традиційно туманно-дощовою погодою. В перший день в нас був короткий маршрут і ціль “мінімум” – отаборитися на ночівлю неподалік відомої скелі Прекестулєн (через густий туман, сьогодні сенсу на неї йти не було). Що ми і зробили, а наші яскраві намети на березі гірського озера фотографували всі туристи, які проходили мимо, як ще одну “достопрімічатєльность”)

Зранку розпогодилося і ми сходили на Прекестулєн, наробили фоток на краєчку скелі на висоті в 604 м над фіордом та сходили на сусідню вершину Невердалсф’єль (709 м).

Прекестулен (Pulpit Rock, «Скеля-кафедра») – одна з найвідоміших природних пам’яток Норвегії – масивна скеля, що нависає над Люсе-фіордом на висоті 604 м. Вершина скелі квадратна і майже плоска площа 25 на 25 метрів.

Коли ми повернулись до наших яскравих наметів, туристів на маршруті до Прекестулєна ставало все більше і більше… А ми тим часом зібралися і звернули на безлюдну і красиву стежку вздовж Люсе-фіорду, подалі від того “мурашника” і ближче до природи)

Зранку третього дня ми спустилися до фіорду і на поромі перепливли на протилежний берег, де нас чекало продовження маршруту і ще одна з місцевих туристичних атракцій, а заодно й випробувань – 4444 сходинки)

4444 сходинки – найдовші в світі дерев’яні сходи, були побудовані вздовж труб, якими подавалася вода з озер на плато К’єраг до електростанції Фльорлі, що розташована на березі фіорду. Довжина сходів становить 1600 метрів, а перепад висот — 740 метрів.

Але перед початком підйому ми пообідали, а заодно добряче поласували свіжими мідіями, зібраними нами в фіорді)

Коли 4444 сходинки було подолано, ми продовжили маршрут по плато К’єраг, попри його численні озера і водосховища. Якийсь час ми йшли в густій хмарі, але перед заходом сонця вона розійшлася і ми змогли милуватися геть новими прекрасними пейзажами.

На ніч розташувалися на березі великого красивого озера.

Четвертий день походу став вже третім сонячним днем, якось геть не по-норвезькому) Ми продовжили наш маршрут по плато, рятуючись від спеки купанням в озерах, які переливались річками і водоспадами з одного в друге, вчорашній скелястий рельєф змінив більш болотистий і зелений, а долина над фіордом була вкрита пеленою туману…

Місце для чергової ночівлі ми знову обрали на березі прекрасного озера, цього вечора ми дозволили собі трішки попалити багаття, так як тут було кострище і дрова.

На п’ятий день походу ми покидали безлюдні місця і незатоптані масою туристів стежки, адже нас чекала ще одна з найвідоміших природних пам’яток Норвегії…

На нас чекав К’єрагболтен!

К’єрагболтен  – величезний валун, котрий застряг між двома вертикальними скелями на висоті 984 м над Люсе-фіордом!

Сюди ми потрапили після обіду. Зробили на камені К’єрагболтен фотосесію №1, для чого трішки постояли в черзі, послухали всі можливі мови і надивились на купу людей з усього світу, в тому числі і українців)

Для ночівлі неподалік К’єрагболтена знайшли просто шикарне місце – на краю скелі, що височіє в 1000 м над фіордом! Після страшенно довгого заходу сонця і вже традиційно пізньої вечері (білі ночі дозволяють розслабитися і нікуди не поспішати), сходили на вже абсолютно безлюдний К’єрагболтен, щоб зробити фотосесію №2)

Ранок шостого дня почався з традиційного згортання нашого табору і фотосесії №3 на ранковому і майже безлюдному К’єрагболтені. Це був останній день треккінгу навколо Люсе-фіорду з прекрасними видами на нашу фінішну точку – крихітне містечко Люсеботн на кінці фіорду, з келихом пива в кафе “Орлине гніздо” на висоті 500 м над Люсе-фіордом, крутим серпантном в 27 поворотів і радістю нарешті прийняти душ, в кемпінгу Люсеботн)

Ми мали півдня відпочинку в містечку Люсеботн, що було дуже приємно після 6 днів без цивілізації) Вже п’ятий по рахунку сонячний день і невимушена атмосфера цього місця, робила враження ніби ми зовсім не в Норвегії, а в далеких теплих краях….

Наступного ранку на паромі ми покинули прекрасний Люсеботн, з борту якого милувалися фіордом вже знизу. Потім гуляли вуличками Ставангера і відпочивали в його кемпінгу….

Цей тиждень в Норвегії був дуже насиченим, погода на диво сонячною, а кожен день різним і сповненим новими враженнями та краєвидами.

Дякую всім учасникам походу, за гарну компанію і ці чудові 7 днів в країні мрій!

Норвегія – дивовижна країна, і ми повертатимемось сюди ще багато раз, а цим маршрутом знову пройдемо влітку 2019 – слідкуйте за анонсами)