Заключною мандрівкою 2018 року став похід Румунськими Мармаросами, символічно, адже саме тут, зі сходження на Фаркау і Міхайлека в січні і розпочався наш похідний рік)
Щоправда погода цього разу була не прихильною для сходжень і це безпосередньо вплинуло на маршрут. Карпати добряче засипало свіжим снігом і топтати стежку в глибоченному снігу дуже важко, а лавинна небезпека на схилах гір і тумани не додавали безпеки та сенсу сходженню. Тому ми не вийшли на заплановані вершини, але піднялися на полонини, де провели 3 дні серед справжньої зими і казкового засніженого лісу, ночували в гірській хатині без пічки і “здійснили сходження” на сусідню полонину на висоті 1500 м, щоб попити чаю в одній з її колиб 😀
Це було гарне перезавантаження від міського “міжсезоння”, коли навколо тільки сніг, а на снігу можна побачити тільки сліди звірів, жодного людського, ну крім наших)
Це був один з тих походів, коли не звершення чи неймовірні краєвиди до краю горизонту стають найяскравішим враженням, а саме спілкування. Спілкування в в нашому маленькому дружньому колективі, в якому кожен, як незамінний механізм приносив свою користь і тепло. А ще спілкування з місцевим населенням – в ці краї приїжджає не так багато туристів, особливо взимку, особливо з України. А в цих селах біля українського кордону живуть українці – гуцули, які внаслідок розподілу кордонів після світових воєн разом з землями, на яких вони жили, відійшли Румунії. Коли вони дізнаються, що ми з України, щиро дивуються і радіють, нас навіть перед походом встиг благословити місцевий священник)
А ще дорогою в Україну ми краєм ока встигли побачили різдвяного румунського колориту – як маланкують в румунських селах – хлопці переодягнені в чортів, циганів, солдат, ведмедів спиняють машини на дорогах. Фото учасника походу, Oлега Боднара:
Дякуємо всім, хто розділив цю подорож!
А зимова Фаркау чекає наступного разу 😉
TroyanTrekking 
Відважні молодці!!!
ПодобаєтьсяПодобається
Дякуємо!
ПодобаєтьсяПодобається