Цьогоріч ми зустріли літо і шукали червону руту в Румунських Карпатах – на хребті Родна!
Наш похід розпочався з відвідин водоспаду Каскада Кайлор, висотою понад 100 м, а дорогою до нього хлопці знайшли трошки білих грибів – щоб вечеря була ще смачнішою)
Це був один з тих походів коли на всі дні обіцяють безпросвітно дощі і грози… тож стрімкою стежкою під проливним дощем ми підіймалися від водоспаду до озера Єзерул Бістрітей, де була запланована перша ночівля.
Зранку тема з дощем продовжувалась, поснідавши під тентом ми його трішки перечекали і вирушили по маршруту. Чим вище ми підіймалися – тим більше відкривалося краєвидів, хмари то підіймалися то опускалися, цвіло все більше квітів і було дуже красиво рухатися хребтом)
На другу ніч ми розташувалися в недавно відремонтованій рефуджії, яка знаходиться в дуже красивому місці! На той момент в рефуджії було дуже чисто і приємно ночувати, дуже надіємось, що вона такою лишиться і надалі.
Ранок третього дня радував гарною погодою, туман розійшовся і ми могли милуватися вершинами Бухаєску (2268 м) і Пєтросула (2303 м) – нашою ціллю сьогодні. А спочатку ми розділися – частина групи відпочивала біля рефуджії і готувала сніданок, а частина вирушила на “штурм” Нагоясу Маре (2049 м). Дуже стрімкий підйом по стежці-не стежці, через зарості жерепу, місцями ми не йшли а лізли) Але в нагороду – море емоцій і круті краєвиди.
Коли ми повернулися до рефуджії навколо неї була отара овець. Ми поснідали і вирушили – попереду був найяскравіший день мандрівки і найвища вершина Родни – Пєтросул.
На вершині Бухаєску влаштували обід і милувалися видом на Пєтросул і пройдені вершини, які вже були далеко. Та от тільки ми почали підйом на власне сам Пєтросул – його затягнуло хмарою.
Далі був спуск на ночівлю до озера Єзер, прекрасним серпантином:
Ночівля була прекрасною, хоч і вітряною. Зранку, доки ми збиралися, на озері був штиль і воно то відзеркалювало круті схили Пєтросула, то затягувало туманом вершини і ставало дуже атмосферно. А далі був спуск в містечко Борша і дорога додому)
Дякую учасникам походу за прекрасні 4 дні! Що разом мокли під дощем і разом грілися, разом додали часом не прості кілометри і разом насолоджувалися красою гір)