Коли ми збирались на Свидовець, до останнього прогнози погоди обіцяли дощ всі три дні, але все ж протягом походу була прекрасна сонячна погода з легкими хмаринками на небі як на замовлення)Адже нам довелось в перший і останній день подолати по 20 кілометрів, для того щоб наші ночівлі були в найкрасивіших місцях – біля озер Ворожеска та Апшинець і щоб другого дня неспішно насолоджуватись красою гірського літа (в другий день ми пройшли всього близько 6 кілометрів)
Тож в сумі 46 кілометрів через вершини і озера Свидовця, чудова компанія і нові знайомства)
А ще цього разу участь в поході взяв наймолодший учасник – Остапчик, який в свої 7 років мужньо долав кілометр за кілометром, його витримці можуть позаздрити чимало дорослих 🙂
На Ворожесці, як і торік, до нас знову приходив місцевий красунчик алабай – поїсти пічєнюх та отримати щедру долю уваги)
А ще неабияким бонусом став здоровенний сніжник над озером Ворожеска, який пролежав аж до середини літа, і можливість пограти “в сніжки”)
Ось таке чудове гірське літо)