На Зелені свята пройшлись найвищим хребтом Українських Карпат – Чорногорою) Але не вздовж, як усі, і не на Говерлу чи Попіван Чорногірський, а перетнули його впоперек, посередині, відвідавши найцікавіші місця.
Все почалось з лісової стежки, якою рідко ходять туристи. Коли постійно перелазиш повалені дерева, але краса і відсутність людей на стежці компенсовує всі незручності)
Як тільки ми вийшли вище зони лісу і заростів альпійки, почались квіти… червона рута, сон-трава і цвіт наскельниці… спочатку поодинокі кущики і квіточки, а поки ми наближались до скель гори Шпиці, їх ставало все більше і більше…
Дув сильний вітер, небо хмурилось і на горизонті йшли дощі, тож ми швиденько пофотографували Шпиці і пішли до озера Несамовите, де була запланована ночівля… На підході до озера навколо потужного сніжника ще було багато крокусів. Який чудовий бонус цієї пори – милуватись ще весняними і вже літніми квітами водночас!
Зранку розпогодилось, в нас був легенький короткий маршрут і ми не поспішали. Ранкове Несамовите було прекрасне:
З Несамовитого ми вирушили на гору Ребра (2001 м), а потім на Гутин-Томнатик (2016 м), зі схилів якого відкривається прекрасна панорама на Чорногору і вид на наше наступне місце ночівлі – найвисокогірніше озеро Українських Карпат – Бребенескул, розташоване на висоті 1800 м. Місце неймовірної краси.
Ввечері ми відпочивали, гуляли, спілкувались. На озеро Бребенескул заходить мало туристів, з тих хто йде Чорногорою, тож тут не дуже людно, спокійно і дуже затишно.
Останній день – найважчий, нас чекав найбільша відспань і спуск в село Луги. Спочатку стежка йде прекрасною долиною річки Бребенескул з шикарним видом на Гутин-Томнатик, струмки що стікають з схилів і на Мармароси на горизонті. Потім було трохи хащів (не можна ж усі дні розслаблятись) старою лісовою дорогою, якою тепер мабуть ходять лиш ведмеді, доречі ми бачили сліди їх кігтів на деревах) ….і дорога додому…
Це був чудесний весняно-літній похід в колі гарних людей) Спасибі вам за компанію і що стали частиною ще однієї історії!
А гори, крім різноманіття квітів і краєвидів, дарували чудову погоду, під дощ ми так і не потрапили, лиш на Бребенескулі впало кілька крапель)